Помилки при виборі професії

Продовження розмови: помилки при виборі професії

В наших з вами минулих бесідах ми говорили про те, як зазвичай абітурієнти вибирають свою майбутню спеціальність і як все-таки бажано це робити, які чинники, моменти потрібно враховувати при виборі своєї майбутньої професії. Сьогодні мені б хотілося продовжити розмову на цю тему, але вже зупинитися на найпоширеніших помилках і стереотипах, яких припускаються молоді люди, коли постає необхідність проблеми самовизначення.
Ставлення до професії як до чогось раз і назавжди визначеного, фатального
Попередні покоління жили під гаслом "Освіта - на все життя", багато дітей йшли стопами своїх батьків, створюючи цілі династії, і пишалися цим. Вважалося великою заслугою пропрацювати все життя на одному комбінаті чи заводі. Зараз же все змінилося. Проаналізуйте ситуацію на ринку праці і обговоріть її зі старшими. Ви побачите, що успіх в житті чекає тих, хто живе під гаслом "Освіта через усе життя", постійно підвищуючи кваліфікацію, освоюючи суміжні спеціальності, вивчаючи нове в своїй професії. Навіть якщо ви і вибрали спочатку не "ту" спеціальність, це у жодному випадку не є приводом до зневіри. Наприклад, якщо ви закінчили музичне училище, а потім вирішили стати психотерапевтом, ваша перша спеціальність надасть вам можливість найкращим чином використовувати музику в психотерапії. Блискуче знання літератури дозволить вам працювати у сфері мистецтва, писати критичні статті, сценарії. Повірте народній мудрості "Знання за спиною не носити", вони стануть у нагоді найнесподіванішим чином.
Існуючі думки про престижність професії
Існує багато забобонів, з яких ті чи інші професії вважаються престижними, а інші - ні. Але хто може визначити, наскільки корисніша для суспільства, наприклад, професія психолога чи лікаря, аніж професія еколога? Невже не важливі професії прибиральника, слюсаря-ремонтника? Помилка молодої людини, яка вибирає "ким стати", може і полягати в тому, що освоївши модну професію, але не знайшовши себе у ній, якщо ця професія не відповідатиме ані її схильностям, ані здібностям, вона не побачить результати своєї праці і не відчуватиме себе корисною.
Перенесення ставлення до якоїсь людини на саму професію чи захоплення тільки зовнішнім боком діяльності
Якщо вам дуже подобається якийсь відомий спортсмен, співак чи ведучий ток-шоу, не переплутайте його особистість з тією повсякденною працею (можливо, не дуже захоплюючою, а копіткою і малопомітною), якою йому доводиться займатися, щоб виявився помітним такий вражаючий, але короткочасний результат, як виступ на чемпіонаті світу, концерт чи півгодинна телепрограма. Погодьтеся, що за виступом на чемпіонаті або в концерті, телепрограмі, завжди стоять багаторічні, буденні, виснажливі тренування, репетиції, чи робота цілої команди професіоналів: журналістів, операторів та інших працівників телебачення. Часто така робота пов'язана з відрядженнями, конфліктами, розчаруваннями, а то і невдачами... Та й далеко не всі спортсмени, музиканти, телеведучі досягають всенародної слави і статків.
Вибір професії "за компанію"
На жаль, часто доводиться чути, що випускники йдуть вчитися "з подружкою" або "другом, щоб було веселіше". Трапляється, що, спостерігаючи хороші успіхи однокласника з того чи іншого предмету, вирішують, що і їм також займатися цим буде легко і просто. Зрозуміти таку позицію можна, адже за компанію не так жахливо вливатися в новий колектив, освоювати новий ритм життя, але погодитися з подібними аргументами ніяк не можна. Мені навіть доводилося чути від мами одного випускника, що її син іде до ВНЗ, "тому що поряд з будинком, не треба витрачати гроші і час на проїзд". Але дозвольте, хочеться запитати, а як же зусилля і праця, які необхідно докласти в будь-якій справі, щоб одержати гідний результат? Ось і результат виходить відповідний, а молода людина, у кращому випадку, втрачає роки, упевненість у собі і прагнення чомусь вчитися.
Успіхи з того чи іншого шкільного предмету, здібності до нього - це одне, а професій, які можна пов'язати з ним - велика кількість
Якщо вам легко дається який-небудь предмет, не ототожнюйте ці успіхи з якоюсь конкретною діяльністю, тобто, не думайте, що й робота даватиметься так само легко. Професій, які стоять за шкільними предметами значно більше, аніж самих предметів. Наприклад, біологією займатиметься і лікар, і учений-дослідник, і фармацевт, і ветеринар, і зоотехнік, і викладач школи чи ВНЗ. Тому дивіться завжди ширше, адже тому ж лікарю знання однієї біології зовсім недостатньо - потрібно ще добре орієнтуватися і у фізиці, і в хімії, мати добре розвинену емпатію (здатність співчувати) людям. Так само і в будь-якій іншій спеціальності.
Застарілі уявлення про характер праці у сфері матеріального виробництва
У всіх сферах діяльності запроваджується складна техніка, підвищується культура праці. Якщо ви, наприклад, хочете вибрати професію інженера-механіка, то це зовсім не означає, що вам доведеться стояти в брудній спецівці з гайковим ключем десь біля верстата цілими днями, намагаючись налагодити якийсь складний агрегат. Цього року, наприклад, у Національному технічному університеті "КПІ", на видавничо-поліграфічному факультеті - спеціальність "інженер-механік поліграфічних машин" - з 15 вступників дев'ять - дівчата. Як бачите, і слабка половина людства довіряє досягненням науки і техніки. Технічний прогрес пішов так далеко уперед, що зараз навіть у сфері тваринництва вже не обійтися без комп'ютера і апаратів з програмним забезпеченням. Тому, якщо вас відштовхує яка-небудь професія тільки тому, що вам хтось сказав, що вона нібито пов'язана з важкою фізичною працею і не дуже приємною (у сенсі чистоти) обстановкою, раджу дізнатися про умови праці в цій сфері діяльності саме у тих людей, які безпосередньо цією справою займаються. Проте тут є одне АЛЕ... Якщо вам трапиться людина, яка з якихось причин не відбулася в професії, що цікавить вас, то свої особисті невдачі вона може спроектувати і на свою спеціальність: мовляв, робота погана, неперспективна, і тобі не варто цим займатися... Будьте уважні!
Невміння чи небажання розібратися в своїх особистих здібностях, схильностях і якостях
Як ви пам'ятаєте, в попередніх наших бесідах на сторінках тижневика "Работа и Учеба", ми вже говорили про те, що ця справа не швидка і не з легких. Вам допоможуть і батьки, і старші товариші, і друзі, і профконсультанти. Єдине, на що не варто розраховувати, так це на те, що яким би не був дипломований психолог, які б тести ви не пройшли, ви одержите чітку відповідь на питання "ким стати?". Всі тестові методики розраховані на те, щоб активізувати ваше прагнення пізнати себе, зайнятися самоаналізом, визначити напрямок, у якому слід рухатися. Тим паче, що є тести професійні, якими володіють фахівці, а є популярні, які публікуються в ЗМІ - їм то вже точно не варто довіряти на всі 100%. Свобода вибору - річ непроста, але добре, що вона є.
Неправильна оцінка своїх фізичних особливостей і стану здоров'я при виборі тієї або іншої професії
Професій, для оволодіння якими висуваються спеціальні вимоги до стану вашого організму, не багато, але вони є. Наприклад, до зору - для комп'ютерників, до легенів - для водолазів, до серця - для льотчиків, до нюху - для парфюмерів.
Незнання основного алгоритму дій при виборі професії
При виборі професії, як і при рішенні будь-якої задачі, потрібно знати, які дії і в якій послідовності необхідно виконати, щоб знайти правильну відповідь. У попередній публікації (див. "РиУ" №41) ми детально зупинилися на конкретному алгоритмі ваших дій, якого потрібно дотримуватися при виборі професії. Вивчайте, читайте, думайте, питайте, і ви впораєтесь!
Під час моїх зустрічей з учнями старших класів, я помітила, що найголовнішою є проблема поганої орієнтації в тому, як поєднуються можливості і здібності з бажаннями і прагненнями, наскільки відповідає картина уявного майбутнього реальності як такий. Але, прислухаючись до наших порад, думаю, ви це завдання здолаєте. Принаймні, вже буде зрозуміло як шукати відповідь і на що звернути особливо пильну увагу.
А ось як бути, якщо професія вже вибрана чи є цілком певна мрія, але як добитися бажаного? Дійсно, що робити в цьому випадку - багато хто якраз і не знає, або думає, що успіх - обов'язкова складова життя дорослої людини, прийде обов'язково і досить швидко. Дивлячись на досягнення інших, багато хто думає, що саме так і склалася кар'єра багатьох успішних людей, все прийшло саме собою, головне - вибрати "потрібну" професію чи виявитися "в потрібний час у потрібному місці". Адже не маючи в житті чіткої мети, ймовірність того, що ви доб'єтеся успіху, покладаючись на Його Величність випадок, дуже невелика. Моя задача як психолога полягає в тому, щоб проінформувати найбільш глибоко і всебічно молодих людей про те, як з найменшою кількістю помилок і розчарувань здолати цей етап пошуку своєї справи і місця в житті, а, точніше сказати, улюбленої справи і гідного місця в житті. Так от, для того, щоб ваша мрія стала реальністю, перш за все її потрібно перетворити на мету. Як же це зробити?
Спершу спробуйте подумати і визначити самі, чим же відрізняється мета від мрії. А якщо не вийде, запитайте у батьків чи старших товаришів, знайомих, що вони думають з цього приводу. Яка різниця між цими поняттями? І що необхідно зробити, щоб мрія стала вашою метою? Чому це важливо і як цього досягти, ми і обговоримо під час нашої наступної зустрічі на сторінках 45 номера тижневика "Работа и Учеба".

Немає коментарів:

Дописати коментар

А яку професію обрали ви?